СХВАЛЕНО |
ЗАТВЕРДЖЕНО наказ |
Освітня програма
для дошкільного підрозділу
Майданської гімназії
Ямницької сільської ради
на 2021/2022 навчальний рік
Зміст
1.Вступ
2.Загальні відомості про різновікову групу «Ромашка»
3.Загальний обсяг навантаження та очікувані результати здобувачів освіти
4.Форми організації освітнього процесу
5.Умови забезпечення якості дошкільної освіти
Вступ.
Освітня програма дошкільного підрозділу Майданського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» базуються на основі чинного законодавства, складена відповідно до Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Указу Президента України від 13.10.2015 № 580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016- 2020 роки», Базового компоненту дошкільної освіти, Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (затверджено наказом МОН України від 16.06.2015 №641), Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів (затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 №234), Гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності (затверджено наказом МОН України від 20.04.2015 №446), інших нормативно-правових актів і розроблена відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 09.12.2019№1/9-750) «Щодо організації освітніх програм у закладах дошкільної освіти»;
Освітній процес в умовах закладу дошкільної освіти – це цілісний процес взаємодії дорослих і дітей, який розвивається в часі та в рамках певної системи, носить особистісно-орієнтований характер. Він спрямований на досягнення соціально-значущих результатів – набуттю життєвої компетентності, розвитку базових якостей особистості в різних видах діяльності.
Освітній процес носить характер не прямого, а опосередкованого навчання, і здійснюватися під час спільної діяльності дитини і дорослого, адекватної можливостям дітей раннього та дошкільного віку. Педагог має володіти знаннями про вікові та психологічні особливості дітей, їх індивідуальні можливості та потреби; гнучко та варіативно застосовувати форми та види організації освітнього процесу.
Важливою особливістю організації освітнього процесу є використання ігрових і проблемно-навчальних ситуацій, інформаційно-комунікаційних та комунікативних технологій, проєктної діяльності; продумування найбільш вдалих форм і методів організації освітнього процесу, під час яких діти могли б, з одного боку, працювати індивідуально, з іншого – працювати разом, проявляти ініціативу, радитися один з одним, допомагати. Необхідно так проєктувати діяльність дітей, щоб діти не лише набували б та розширювали свої знання, а й ставали більш уважними один до одного, до дітей іншого віку, до дорослих, вміли б висловлювати свої думки, слухати і поважати думки інших тощо.
Отже, під час спеціально організованої навчально-пізнавальної діяльності педагог має сприяти тому, щоб дитина отримувала доступний віку обсяг інформації та практично засвоювала важливі уміння та навички в рамках цієї інформації, щоб опановувала систему моральних цінностей, отримувала життєвий соціальний досвід спілкування та доречної поведінки.
Основним акцентом такої діяльності є партнерська взаємодія дорослого з дітьми через: включеність вихователя у запропоновану діяльність нарівні з дітьми; добровільне приєднання дошкільнят до діяльності (без психічного і дисциплінарного примусу); залучення батьків (законних представників) дітей до освітнього процесу; вільне спілкування і переміщення дітей під час діяльності (передбачення педагогом організації відповідного розміщення навчально-дидактичних матеріалів у просторі групового приміщення чи іншої території закладу); залучення батьків до освітнього процесу; гнучкість у завершені певної роботи дітьми (кожен працює в своєму темпі).
Мета Освітньої програми: створення в дошкільному освітньму закладі інтегрованої освіти, що реалізує право кожної дитини на якісну і доступну освіту, що забезпечує рівні стартові можливості для повноцінного фізичного і психічного розвитку дітей, як основи їх успішного навчання в школі в умовах інтеграції зусиль сім’ї і закладу дошкільної освіти.
Основні завдання освітньої програми:
1. Створення системи управління якістю освіти дошкільників шляхом введення:
- нових умов і форм організації освітнього процесу (перевага надається ігровій діяльності дітей – спільній і самостійній);
- нових освітніх технологій ;
- оновлення методичного і дидактичного забезпечення, впровадження інформаційних технологій в освітній і управлінський процес.
2. Створення системи консультування і супроводу батьківської громадськості у питаннях:
- освіти і розвитку дітей раннього та передшкільного віку:
- підготовки дітей до шкільного навчання дітей;
- удосконалення фізкультурно-оздоровчої роботи;
- використання інноваційних педагогічних та ІКТ технологій в освітньому процесі.
3. Удосконалення стратегії і тактики побудови розвивального середовища дошкільного закладу, що враховує принцип динамічності і розвиваючого навчання, вікові психологічні і фізичні особливості вихованців та сприяє самореалізації дитини в різних видах діяльності:
- зміцнення матеріально-технічної бази закладу;
- розвиток системи управління ЗДО на основі підвищення компетентності батьків з питань взаємодії з дошкільною установою.
Призначення закладу дошкільної освіти полягає у наданні дітям якісної дошкільної освіти і виходить із визначеного у сучасній психолого-педагогічній науці поняття про те, що саме забезпечення емоційного благополуччя дитини в умовах сім`ї і дошкільного закладу стає запорукою її успішного розвитку і є головним критерієм оцінки його результату. Реалізація завдань полягає у забезпеченні емоційного благополуччя, що сприяє розвитку фізичного, психічного, соціального здоров’я та повноцінній пізнавальній активності дитини, яка призведе до її успішної самореалізації на наступному етапі життя в початковій ланці школи.
2.Загальні відомості про різновікову групу «Ромашка»
У 2021 – 2022 навчальному році діє одна різновікова дошкільна група , наповнюваність якої 29 дітей. Група працює за 9.30- годинним режимом роботи з 07.45-17.15
У групі створені всі умови для повноцінного розвитку особистості дитини. Групові приміщення оснащені новими дитячими меблями: столами, стільчиками, ліжками, шафами для іграшок та дидактичних посібників.
Педагогічний колектив працює за Базовим компонентом дошкільної освіти (нова редакція); програмою «Українське дошкілля», використовує у роботі сучасні перспективні програми та методики.
На групі працює 3 педагогічних працівника
3.Загальний обсяг навантаження та очікувані результати здобувачів освіти
Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.
Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.
Відповідно до вирішення ключових завдань, освітню програму діяльності закладу дошкільної освіти зорієнтовано на цінності та інтереси дитини, урахування вікових можливостей, збереження дитячої субкультури, взаємозв’язок усіх сторін її життя.
З метою реалізації Базового компонента дошкільної освіти, вищезазначених освітніх програм та відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 року № 446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності» у 2020-2021 навчальному році в закладі дошкільної освіти загальний обсяг тижневого навантаження за віковими групами становитиме:
Робочий навчальний план
на 2020 - 2021 навчальний рік
Орієнтовні види діяльності за освітніми лініями |
Орієнтовна кількість занять на тиждень за віковими групами |
|||
Рання ( від 2 до 3 років) |
Молодша Середня |
Старша |
||
(від 3 до 4 років) |
(від 4 до 5 років) |
|||
Ознайомлення із соціумом |
0,5 |
0,5 |
1 |
1 |
Ознайомлення з навколишнім світом |
0,5 |
0,5 |
1 |
1 |
Ознайомлення з природним довкіллям |
1 |
1 |
1 |
1 |
Художньо-продуктивна діяльність: Образотворча діяльність Музична діяльність Літературна діяльність |
2 2 1 |
2 2 1 |
2 2 1 |
2 2 1 |
Сенсорний розвиток |
1 |
- |
- |
- |
Логіко-математичний розвиток |
- |
1 |
1 |
1 |
Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування |
1 |
1 |
1 |
2
|
Здоров’я та фізичний розвиток |
2 |
2 |
2 |
2 |
Корекційні заняття |
- |
2 |
2 |
4 |
Загальна кількість занять на тиждень |
9 |
11 |
12 |
15 |
Гурток англійської мови |
- |
3 |
3 |
3 |
Максимальна кількість занять на тиждень |
9 |
14 |
15 |
18 |
Максимально допустиме навчальне навантаження на тиждень на дитину |
1,5 |
3,5 |
5,0 |
7,5 |
|
|
|
|
|
Години, передбачені для фізкультурних занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей.
Навчальне навантаження: тривалість проведення занять – спеціально організованих форм освітнього процесу, що відповідають віковим можливостям вихованців згідно із санітарним законодавством.
Тривалість одного заняття:
у групі раннього віку – 10 хвилин;
у групі молодшого дошкільного віку - 15 хвилин;
у групі середнього дошкільного віку – 20 хвилин;
у групі старшого дошкільного віку – 25 хвилин.
Максимально допустима кількість занять у першій половині дня у першій молодшій та різновіковій групах не перевищує двох, у старшій – трьох організованих навчальних занять. У середині та наприкінці занять, що потребують високого інтелектуального напруження чи статичної пози дітей, проводяться фізкультурні хвилинки.
Тривалість перерв між заняттями становить не менше 10 хвилин.
Заняття, які потребують підвищеної пізнавальної активності, проводяться переважно в першу половину дня та у дні з високою працездатністю (вівторок, середа). Такі заняття поєднуються та чергуються із заняттями з музичного виховання та фізкультури.
Реалізації освітньої програми сприяє проведення інтегрованих занять. Тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшуватись за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на 5, 10, 15 хвилин відповідно в першій молодшій, різновіковій, старшій групах).
Щоденно проводиться одне інтегроване для закріплення набутих дітьми знань і вмінь у різних видах їх діяльності протягом дня. При цьому забезпечено нормативні вимоги до тривалості статичного навантаження у положенні сидячи на одному занятті, а саме:
у групі раннього віку – 10 хвилин;
у групі молодшого дошкільного віку - 15 хвилин;
у групі середнього дошкільного віку – 20 хвилин;
у групі старшого дошкільного віку – 25 хвилин.
Заняття з фізичної культури й музичного виховання інтеграції не підлягають.
Виконання домашніх завдань від дітей педагогами закладу дошкільної освіти не вимагається.
Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться із І молодшої групи. Визначаючи обсяг рухової активності дітей, враховується стан їхнього здоров’я та психофізіологічні особливості. Тривалість занять для дітей у віці від 2 до 3 років – 15 хвилин; від 3 до 4 років 20 хвилин від 4 до 5 років – 25 хвилин; від 5 до 6 років – 25-30 хвилин.
Фізкультурні заняття для дітей дошкільного віку проводять не менше трьох разів на тиждень. Форма та місце проведення занять визначаються педагогом залежно від поставленої мети, сезону, погодних умов та інших факторів.
Зміст освітнього процесу в закладі у 2020-2021навчальному році спрямований на формування та розвиток компетентностей вихованців відповідно до освітніх ліній Базового компонента:
Освітня лінія |
Зміст освітнього процесу |
Особистість дитини |
Передбачає: - формування позитивного образу «Я», створення бази особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності; - виховання в дитини позитивного ставлення до своєї зовнішності, формування основних фізичних якостей, рухових умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності. На кінець дошкільного періоду життя в дитини мають бути сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення, самооцінка. |
Дитина в соціумі |
Передбачає: формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим. Завдяки спілкуванню з дорослими, як носіями суспільно-історичного досвіду людства, в дитини з’являються інтерес та вміння розуміти інших, долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об’єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум, що вимагає уміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства |
Дитина в природному довкіллі
|
Містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля. Природнича освіченість передбачає наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється у її природодоцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин;готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою; дотримування правил природокористування. |
Мовлення дитини |
Передбачає: засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства. Мова виступає «каналом зв’язку» для одержання інформації з немовних сфер буття, засобом пізнання світу від конкретно-чуттєвого до понятійно-абстрактного. Мовленнєве виховання забезпечує духовно-емоційний розвиток дитини через органічний зв’язок із національним вихованням. Мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку складається із різних видів говоріння та слухання, під час якої формуються мовленнєві вміння і навички. Вивчення української мови в дошкільних навчальних закладах національних спільнот передбачає залучення дітей інших національностей, які є громадянами України, до оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, виховання інтересу та позитивного ставлення до української мови. |
Дитина в світі культури |
Передбачає: формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці. Результатом оволодіння дитиною різними видами предметної та художньої діяльності є сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об’єктів, явищ та форм художньо-продуктивної діяльності, а також оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання. |
Гра дитини |
Передбачає: розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об’єднань за інтересами, спонукає до обміну думками, оцінювання себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень. |
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі |
Передбачає: сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів довколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігрова, трудова, сенсорно-пізнавальна, математична тощо), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Сенсорно-пізнавальна освітня лінія спрямована на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях. |
|
|
Набуття дитиною різних видів компетенцій відбувається в різних видах діяльності (ігровій — провідній для дітей дошкільного віку; руховій; природничій; предметній; образотворчій, музичній, театральній, літературній; сенсорно-пізнавальній і математичній; мовленнєвій; соціокультурній та інших) і вимагає практичного засвоєння дитиною системи знань про себе та довкілля, моральних цінностей, уміння доречно застосовувати набуту інформацію. Життєво компетентний дошкільник поводиться самостійно і конструктивно в різних соціальних і життєвих ситуаціях.
Особистісно-оцінна компетенція
Обізнаність дитини з образом самої себе, своїм «Я», її місцем у системі людської життєдіяльності (у сім'ї, групі однолітків, соціально-комунікативному просторі, в різних видах діяльності]. Здатність до самооцінки, довільної регуляції власної поведінки в різних життєвих ситуаціях, позитивного ставлення до власного внутрішнього світу (мотиви, ціннісні орієнтації, бажання і мрії, почуття тощо), оптимістичного світовідчуття щодо свого сьогодення і майбутнього
Соціально-комунікативна
Обізнаність із різними соціальними ролями людей (знайомі, незнайомі, свої, чужі, діти, дорослі, жінки, чоловіки, дівчатка, хлопчики, молоді, літні тощо); з елементарними соціальними та морально-етичними нормами міжособистісних взаємин; уміння дотримуватись їх під час спілкування. Здатність взаємодіяти з людьми, які її оточують: узгоджувати свої дії, поведінку з іншими; усвідомлювати своє місце в соціальному середовищі; позитивно сприймати себе. Вміння співпереживати, співчувати, допомагати іншим, обирати відповідні способи спілкування в різних життєвих ситуаціях
Природничо-екологічна
Обізнана з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, у якому взаємодіють повітря, вода, грунт, рослини, тварини, люди, Сонце, Місяць тощо; усвідомлює їх значення для діяльності людини, для себе. Сприймає природу як цінність, виокремлює позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи, довільно регулює власну поведінку в природі.
Усвідомлює себе частиною великого світу природи; знає про залежність власного здоров'я, настрою, активності від стану природи, її розмаїття і краси; виявляє інтерес, бажання та посильні уміння щодо природоохоронних дій. Знає про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування, чистоти природного довкілля, заощадливого використання природних багатств, використання води, електричної та теплової енергії в побуті; прикладає домірні зусилля зі збереження, догляду та захисту природного довкілля
Художньо-продуктивна
Сприймає мистецький твір з позиції краси, вирізняє його як естетичний. Виявляє себе емоційно сприйнятливим та естетично чуйним цінителем, слухачем, глядачем, виконавцем; емоційно-ціннісно ставиться до проявів естетичного в житті. Реалізує здатність насолоджуватись мистецтвом, пізнавати образну специфічність мистецтва і дотичну інформацію.
Переймає духовний потенціал мистецького твору у власний досвід, виховує в собі риси улюблених персонажів. Володіє комунікативними навичками спілкування з приводу змісту і краси твору, його засобів. Із задоволенням наслідує мистецькі зразки — образотворчі, музичні, танцювальні, театральні, літературні. Охоче інтегрує в творчих завданнях власні інтереси, уподобання, цінності, набутий мистецький досвід діяльності сприйняття і відтворення прекрасного (уміння, навички). Випромінює благополуччя під час мистецької творчої діяльності; має навички рефлексії стосовно власного мистецького досвіду; виявляє художню активність як складову особистісної культури
Ігрова
Обізнаність із різними видами іграшок; здатність їх використовувати в самостійних іграх; організовувати різні види ігор (рухливі, народні, ігри з правилами, сюжетно-рольові тощо) відповідно до їх структури (уявлювана ігрова ситуація, ігрова роль, ігрові правила]; реалізовувати власні ігрові задуми; дотримуватись ігрового партнерства та рольових способів поведінки, норм та етикету спілкування у процесі гри
Математична
Виявляє інтерес до математичних понять, усвідомлює і запам'ятовує їх; розуміє відношення між числами і цифрами, склад числа з одиниць і двох менших [у межах 10); обізнана зі структурою арифметичної задачі; вміє розв'язувати задачі та приклади на додавання і віднімання в межах 10
КомунікативнаКомплексне застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації, спілкування в конкретних соціально-побутових ситуаціях, уміння орієнтуватися в ситуації спілкування, ініціативність спілкування, стриманість у спілкуванні; культура мовленнєвої комунікації.
Комунікативна компетенція передбачає сформованість усіх видів мовленнєвої компетенції.
4.Форми організації освітнього процесу
У освітньому процесі ЗДО передбачено використання різноманітних форм організації педагогічного процесу, зокрема заняття різних видів і типів, індивідуальна робота, пошукові ситуації, освітні ситуації, екскурсії, спостереження, організовані ігри тощо.
Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку є заняття з різних розділів програми.
Види занять
За змістовими напрямами освітньої роботи:
- з фізичного розвитку ( фізична культура, валеологічне виховання);
- з пізнавального розвитку (ознайомлення з соціумом, з природним довкіллям, логіко-математичний розвиток);
- з мовленнєвого розвитку (зв’язне мовлення, поповнення словника, граматична складова мовлення, граматика, в т.ч. підготовка руки до письма);
- з художньо-продуктивної діяльності (образотворча, літературна та музична діяльність) .
За змістом:
- односпрямовані або предметні (з одного виду діяльності)
- різноспрямовані або міжпредметні (носять інтегрований або комплексний характер)
За дидактичними цілями розрізняють такі види занять:
- на повідомлення нової інформації, формування нових знань і умінь;
- на закріплення знань і раніше отриманих умінь, систематизацію накопиченого досвіду;
- мішані заняття, що поєднують повідомлення нових знань, формування нових умінь із повторенням, закріпленням, систематизацією і застосуванням набутих знань, умінь, навичок.
За способом організації дітей заняття бувають:
- фронтальні (загально-групові), що проводяться одразу з усією групою дітей;
- підгрупові, для яких дітей організують по 8-15 залежно від загальної кількості;
- індивідуально-підгрупові (індивідуально-групові), на яких діти об’єднані по 4-8 осіб;
- індивідуальні, що проводяться як з окремими дітьми (по 1), так і з маленькими підгрупами по 2-4.
За специфікою поєднання і використання методів, прийомів, засобів навчання виділяють такі види занять:
- комбіновані - певна комбінація наочних, словесних, практичних методів і прийомів, різних засобів навчання – вправ, ігор, іграшкової, предметної, ілюстративної наочності, літературних, музичних творів тощо;
- ігрові та сюжетно-ігрові - вирішується за допомогою спеціально підібраних ігор (дидактичних, рухливих, елементів ігор-театралізацій, драматизацій, конструксторсько-будівельних та інших) чи ігрових вправ;
- домінантні – заняття, у яких домінують певні засоби розвитку, навчання і виховання чи види діяльності.
Форма планування роботи з дітьми
В освітньому процесі дошкільного навчального закладу використовуються такі основні форми організації дітей: спеціально організована навчальна діяльність (заняття), рухова, ігрова, художня, мовленнєво-комунікативна, природничо-пізнавальна, трудова, дослідницька та ін., індивідуальна робота, екскурсії, походи, свята та розваги тощо. Вони можуть бути організовані фронтально, підгрупами, індивідуально залежно від віку дітей, педагогічної мети, матеріально-технічного забезпечення закладу, професійної майстерності педагога.
Вихователі планують роботу з дітьми використовуючи такі види планування: перспективне та календарне.
Перспективний план розробляється на місяць наперед. В ньому зазначається:
- комплекси вправ ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну;
- робота з батьками на місяць;
- теми тижнів;
- орієнтовний розподіл занять на тиждень;
- планування другої половини дня
Календарні плани складаються вихователями на наступний день (І чи ІІ половину дня). У цих планах зазначаються:
- дата;
- тема тижня/дня;
- планування І та ІІ половини дня за режимними моментами;
- мета діяльності;
- форми і методи роботи у поширеному вигляді до кожного виду діяльності.
Музичний керівник планує роботу за перспективно-календарним планом, в якому містяться дата, вид заняття, види музичної діяльності на занятті, етапи вивчення музичного репертуару. Плани складаються музичним керівником на тиждень вперед.
Планування роботи з батьками
Протягом навчального року в закладі діє перспективний план роботи з батьками .Щомісяця у перспективному плані роботи вихователі зазначають форми роботи з батьками на вказаний місяць відповідно до циклограми роботи з батьками з річного плану. Таким чином плануючи роботу з батьками вихователі здійснюють її систематично та у повному обсязі.
5.Умови забезпечення якості дошкільної освіти
Якісна освіта – це освіта, спрямована на формування нової життєво компетентної особистості, це освіта, яка враховує сутнісні індивідуальні характеристики кожної дитини, розкриває та розвиває її задатки й обдарування і на цій основі забезпечує максимальну реалізацію її потенціалу; це освіта, здатна до безперервної модернізації та інновацій, потенційно спроможна давати адекватні відповіді на виклики цивілізації; це освіта, яка забезпечує відповідність освітнього процесу та змісту освіти прийнятим Державним стандартам.
Головне наше завдання – забезпечити юне покоління якісною освітою, тобто виплекати активну, самодостатню, інноваційну особистість, здатну вчитися впродовж життя, орієнтуватися у новому швидкозмінному світі і бути конкурентоспроможною в ньому.
Пріоритетними напрямками роботи є:
- створення розвивального життєвого простору, найсприятливішого для гармонійного і різнобічного розвитку, системного виховання і навчання дітей;
- виховання мовної особистості, яка доречно, вільно і творчо використовує рідну мову та володіє усіма видами мовленнєвої діяльності й культурою мовлення.
- розвивати моральні почуття, якості, навички поведінки і переконання у свідомості дітей дошкільного віку в системі національно-патріотичного виховання.
- забезпечувати наступність між дошкільним закладом та початковою школою для гармонійного входження дошкільників до шкільного життя.
- осучаснення та гуманізація педагогічного процесу на основі особистісно-орієнтованої моделі виховання і навчання, впровадження нових форм діяльності дошкільного навчального закладу в умовах модернізації дошкільної освіти;
- впровадження передових педагогічних ідей, новітніх освітніх технологій, що сприяють ефективному розвитку пізнавальних здібностей дошкільників в різних видах дитячої діяльності;
- формування основних компетенцій дошкільників за освітніми лініями «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина в світі культури», «Гра дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини»;
- охорона життя і здоров’я дітей, оновлення та удосконалення форм, змісту, методів фізкультурно-оздоровчої роботи і шляхів формування у дошкільників ціннісного ставлення до власного здоров’я;
- оновлення стратегії і тактики взаємодії педагогів з батьками.